Золотая Серия. Книга Людмилы Хорошевой "Мозаика духовных добродетелей"

Подробности

Категория: Издать книгу Золотой Серии

Дата публикации

Автор: Kefeli

Просмотров: 1339

ISBN 978-617-7494-10-1

Мозаїка Духовних чеснот. Вірші /Л. Хорошева. Київ: Золотая серия «Писатель в интернет - пространстве», 2017 – 100 с.

                                               ПРО  АВТОРА

Хорошева Людмила Миколаївна народилася  у  м. Вільнюс (Литва)

в 1949 р.  З 1956 року живе в м. Ірпінь. У 1966 р. закінчила ЗОШ № 2, 1972 року закінчила хім-тех КПІ. Працювала  за фахом.

На  даний  час –  пенсіонерка.

З 2003 року бере участь у роботі поетичної студії «Дебют» при  міській бібліотеці  м.Ірпінь.

     У 2011 році прийнята до лав  Всеукраїнської творчої спілки Конгрес  літераторів  України.

     В творчому доробку збірки віршів "Джерела духовні" (2009), "На волне души" (2009), "Моя двомовність" (2010);  видання Бучанської парафії Всіх святих землі Української УПЦ  КП "На камені віри" (2010)  та "На камені віри-2" (2016); "Помаранчеві спогади" (2010), віршований календар "Воцерковлення" (2012),  "Вірші дітям" (2013), "Недільна школа" (2013), "Духовна фортеця" (2015). Вірші з цих збірок  увійшли до видань Ірпінської парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ "Будуємо церкву" (2012) ,  "Будуємо церкву-2" (2015)   і  "Будуємо церкву-3" (2016).

      Вірші    релігійної  тематики  розміщено  на  Сайті  Ірпінської  парафії  УГКЦ : www //  nativity-teotokos.kiev.ua  // бібліотека// наші  видання : ХОРОШЕВА  ЛЮДМИЛА.

     Друкувалась в альманахах: «Нас не подолати» Книга Майдану (2005), "Первоцвіт-2" (2007), "Первоцвіт-3"(2013), "Люблю тебе, чудове Приірпіння" (2010), "Сміється  пелюстками літо" (2012), "Вінок  шани Кобзареві"  (2014) ,  а  також  і  в  газетах  краю: "Ірпінський вісник", "Бучанські новини", "Громадянське  суспільство".

ІРПІНЬ  ЛЕГЕНДА

Ірпінь! Лунає, мов  церковний  дзвін.

Ірпінь! Річки,  озера і  джерела  сині.

Садів  кипіння  весняне – Ірпінь:

Дорогоцінний  діамант  в  короні  України!

Я чула від людей: ріка була широка

І мала сильну норовисту течію.

Кипіла спіненими хвилями, глибока –

Назвали Єрепінь-Ірпінь ріку свою.

А ще говорять люди: княжою добою

Ірина з почтом, крізь уділи і ліси,

Приїхала сюди вечірньою порою –

І аж застигла від чарівної краси.

Відпочивала на пеньочку у долині,

Вдивлялась в дивовижний зорепад вночі.

Назвали селище своє на честь Ірини

Древлян нащадки давні – долі шукачі…

Мені однаково, як назву утворили:

Люблю Ірпінь! Митці красу твою любили.

У Домі творчості, з натхненням до творінь,

Талантами  душі  віддячили  Ірпінь.

Ірпінь! Лунає, мов  церковний  дзвін.

Ірпінь! Річки,  озера і  джерела  сині.

Садів  кипіння  весняне – Ірпінь:

Дорогоцінний  діамант  в  короні  України!

Дорогие друзья-литераторы! 

• < Назад
• Вперёд >