Ольга Сванберг (Финляндия)
- Подробности
- Категория: Знакомство с автором
- Дата публикации
- Автор: Kefeli
- Просмотров: 2556
КАПИТАНУ МОЕГО СЕРДЦА
Эти руки мои – беспризорные птицы,
Что летают в безмолвии стужи ночной.
Им с чужбины вернуться бы, соединиться
И найти себе дом за твоею спиной.
Эти губы мои – одичавшие розы,
Что цветут для себя в придорожной пыли.
Им бы сад свой найти, чтобы в утренних росах
Они слиться с твоими однажды могли.
Это сердце мое – одинокое судно,
Что плывет без руля сквозь дожди и туман.
В рубке выключен свет. Там свежо и безлюдно.
Три гудка. И поющий для нас океан…
КАПІТАНУ МОГО СЕРЦЯ (переклад П.Голубкова и Ю.Зуба)
Ції руки мої - безпритульнії птиці,
Що літають в тиші холоднечі нічної.
З чужини повернутися б їм, притулитись
І знайти собі дім за твоєю спиною.
Ції губи мої - здичавілі троянди,
Що для себе цвітуть в придорожному тлі.
Їм би сад свій знайти, щоб у росах огрядних
Вони злитися якось з твоїми могли.
Цеє серце моє – то ж самотнєє судно,
Що пливе без керма крізь дощі та туман.
В рубці поночі. Там холодняво й безлюдно.
Три гудки. І співає для нас океан...
МОЯ СТРАНА
Давно заросшие могилы,
К ним выбраться не хватит сил…
Я об одном всегда просила,
О чем любой бы попросил.
Любой, живущий за границей,
Очерченной как на войне,
Который смог уже смириться
С привычной болью в глубине.
И попрошу об этом заново:
Остаться честною со мной.
Родная, грешная страна моя…
И вздох застыл, и свет – стеной.
2011
Моя країна (переклад П.Голубкова, Ю.Зуба)
Давно зарОслі вже могили,
Відвідать їх немає сил...
Я про одне завжди просила,
Про що би будь-хто попросив,
Хто за кордоном опинився,
Окресленим, як на війні,
І хто зумів уже змиритись
Із звичним болем в глибині.
Тебе прошу я, наймиліша,
Залишся чесною зі мною,
Країно моя рідна, грішна,
І подих мліє, й світ стіною.